Пасивно-агресивні фолоапи або Not sure if you saw my last email

Фолоапи — кому не доводилося їх писати!?

Нам come hell or high water потрібно щось від колеги/клієнта, робота простоює, а там глухо, як на дні морському. От тоді й починається спам-обстріл фолоапами.

При цьому їх ненавидять усі: й ті, хто пишуть, і ті, кому пишуть. Для перших — це подвійна робота, для останніх — зайве нагадування про їх фейл чи подвійне набридання чужими проблемами, коли й своїх вистачає.

І ще пів біди, коли фолоап — нормальний. Але ж більшість — уже з перших рядків повний треш. От, наприклад, як:

1. Per my last email — про цей шедевр я уже писала.

2. Per our conversation — нічим не краще за попереднє

3. Not sure if you saw my last email/probably you missed my last email — це взагалі жах.

Окрім того, що це брехня і прикидання (адже ви чудово знаєте, що скоріше всього імейл бачили, просто не відповіли/проігнорили/не вчиталися/відклали на потім, але побачили!). До речі, ця фраза ще й одразу видає неадекватну самооцінку автора. В глибині душі ви знаєте, що то ігнор, але пишете, щоб заспокоїти своє Еґо, що ні, вас не могли проігнорити (таких, як ви, не ігнорять), просто не побачили імейл, мабуть, загубився серед інших суперважливих листів.

І тому доводиться виправдовувати іншу сторону, але це виправдання не стільки для них, як для себе.

4. Ще особливо талановиті вигадали іншу відмазку і самозаспокоєння — maybe my email got in spam.

Камон, це ж не cold email, і то шанси потрапити в спам, якщо ви пишете з нормальної адреси та з адекватною темою, дуже низькі.

5. Інша супернеадекватна фраза, якою часто починають фолоап — sorry for the double email.
І це disrespect так писати, до того ж дуже нахабний, незважаючи на вибачення. "Sorry" — слово, яке вживається, коли ви зробили щось погане ненавмисно. А тут виходить так: знаю, що це неправильно, але однаково зроблю, бо ж мені дуже треба. Просто вибачуся, я ж ввічлива людина.

Може, як наперед розумієте, що чините невірно, то не варто цього робити взагалі? І до того ж це виглядає це зухвало й егоїстично — якщо я вибачаюся, то можу робити що завгодно, так виходить? І після того ви ще сподіваєтеся, що на ваш запит звернуть увагу і дадуть відповідь? Оце логіка!

6. Any updates on this?
Пам'ятаєте, якось я про запити в космоc писала? Так-от, це — один з них. Який ви апдейт хочете? Про що? Апдейт — це коли щось відбувалося, був екшен, діяльність на ваше прохання. А якщо вас ігнорять, то який апдейт? Про що ви? До того ж таким зверненням ви показуєте, що маєте на думці, ніби екшен на ваше прохання вже був. Самовпевнено, чи не так? Це в стилі thanks in advance.

7. Just checking in.
Якщо ви ще досі не позбулися цього применшувального "just", то саме час. "Just" завжди має "no biggie" підтекст. Так, воно ніби саме лізе у початок фолоапу, нікуди дітися. Якщо ви написали прохання, звернення чи запит, то це вже показало, що вам більше потрібно, а фолоап — це ваша нужда у квадраті. І в таких випадках хочеться або зайняти позицію зверху (нагрубіянити, нагадати, що не відповіли, вимагати), або знизу (наприклад, за допомогою just). Натомість варто максимально рівно реагувати, але про це згодом.

• Just checking in to see ...

• Thought I would just check in and find out ...

• Just wanted to check in to hear about …

Ось усі ці "just checking in— варіації благання "Не ігнорте мене, якщо ваша ласка, зверніть увагу!"

8. Сircling back.

• I’m circling back to see if you’ve had a chance to think about this.

• Just circling back on my last message.

Тут ось яка пастка: по-перше, воно настільки жаргонне, що вже належить до категорії "усіх дістало". По-друге, створює образ, ніби ви постійно ходите по колу зі своїми спробами здобути відповідь. Не дуже приємно асоціація, чи не так?

Насправді від фолоапів нікуди не подітися. Вони — важлива частина бізнес-комунікації. Просто потрібно припини писати їх в претензійному тоні, використовуючи пасивно-агресивну лексику, і вони перейдуть на новий рівень. І cherry on top: чим кращі фолоапи ви буде складати, тим менше доведеться взагалі фолоапити!